СЛАВЕТНИЙ НОВЕЛІСТ

 

Сьогодні, 14 травня 2021 р., минає 150 років від дня народження українського письменника Василя Стефаника. Він народився 14.05.1871 р.  селі Русові Снятинського повіту на Станиславщині (тепер Івано-Франківська обл.) в заможній селянській родині. Навчався в гімназіях Коломиї та Дрогобича. Саме у Дрогобичі Стефаник зустрічає людину, яку все життя буде вважати своїм Учителем – Івана Франка. Був знайомий з Л. Українкою, О. Пчілкою, М. Лисенком, П. Мирним, М. Старицьким, В. Короленком, Л. Мартовичем, М. Черемшиною. З 1908 по 1918 рік В. Стефаник був послом від Галичини до австрійського парламенту. Писати почав, ще будучи студентом. Новели Стефаника – малесеньки драми: в них плинуть, чергуються монологи і діалоги, короткі динамічні сценки з життя села. Герої  його новел не втратили високих людських якостей у диких, потворних і жорстоких обставинах – і в цьому найглибша життєстверджуюча основа його творчості. Темі еміграції західно-українського селянства присвятив письменник одну з кращих своїх новел «Камінний хрест». Як дослідник життя Стефаник обрав за об’єкт душу людини, яка зважилася покинути рідну землю. В ряді новел («Марія», «Сини», «Роса», «Дід Гриць» та ін.) В. Стефаник відтворив пафос національно-визвольної боротьби і глибокі патріотичні почуття, викликані цією боротьбою. О. Гончар, один з найталановитіших новелістів сучасності, сказав про письменника такі слова: «Поетика Стефаника чимось дуже сучасна». Лаконічне, суворе й ніжне слово В. Стефаника живе і буде жити в народі, як вияв його душі.